Ківш ажурний

Опубліковано: 2022-06-27, Оновлено: 2022-08-13
Ківш ажурний – ритуальний посуд (інвентарний номер АЗС-2783)
друга половина V – перша половина IV ст. до н.е. Скіфська і савроматська культури. Північне Причорномор'я
Назва Ківш ажурний
Походження друга половина V – перша половина IV ст. до н.е. Ранній залізний вік, курган Гайманова Могила поблизу с. Балки, Василівський р-н, Запорізька обл. Північна ніша №1 (господарча) в гробниці №1 (Північній)
Музей, фонд СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Черпак цільнолитий кулястий ажурний із боковою горизонтальною наскрізною конічною втулкою для дерев’яного держака, що має потовщення на закінченні у вигляді валика. Біля валика з протилежних боків втулки є по наскрізному отвору, в яких збереглися залишки залізного штира (d – 5–6 мм), що закріпляв дерев’яний держак. Основу черпака складають три горизонтальні пласкі литі кільця, з’єднані між собою десятьма “S”-подібними елементами (по 5 на верхньому і середньому ярусі). Днище складається з десяти литих смужок, що пересікаються і утворюють прямокутну решітку. У момент знахідки у черпаці зафіксовані залишки шкіри, що вкривала посудину зсередини.

Аналогії: найближча схожість є з подібним черпаком із насипу кургану Чортомлик на Дніпропетровщині. Відмінність: у чортомлицького втулка черпака циліндрична і гладка, а з Гайманки – конічна і з кільцевим валиком на закінченні. Крім того, "S"-подібні елементи, що з'єднують горизонтальні стрижні на черпаку з Гайманки у верхньому ярусі розміщені горизонтально, а у чортомлицького – під нахилом (Алексеев, Мурзин, Ролле, 1991: 158, кат. 33). Фрагменти подібного виробу знайдені в кургані Козел (Алексеев, Мурзин, Ролле 1991: 118, 158, кат. 33). Більш широко бронзові черпаки (іменуються як культові предмети – жаровні) представлені у савроматських старожитностях. Вони цільнолиті, зі втулками, але суцільні, з круглими чи прямокутними черпалами з отворами. Походять із савроматського кургану №1 побл. хут. Кащеєвка на Нижньому Дону (Максименко 1983: 152–156, рис. 70,2; Максименко, Смирнов, Косяненко 1984: рис. на с.37), курганів V ст. до н.е.: в "Частих курганах" у пониззі Сіверського Донця (Максименко 2004: рис. на с.37), у колишній Соболівській волості (Смирнов, Петренко 1963: 14, №125, табл. 20,23; Смирнов 1964: 136, рис. 14,6), №№ 1 і 2 могильника Покровка-2 у Південному Приураллі (Веддер, Егоров, Дэвис-Кимболл, Моргунова, Трунаева, Яблонский 1993: 25, рис. 24,5); є випадкова знахідка поблизу селища Алешкіно Саратовської губернії у 1890 р. (Смирнов, Петренко 1963: 12, №71, табл. 20,16).

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу кородований, чищений під час реставрації та законсервований
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики висота – 83 мм; діаметр: тулуба – 112-113 мм, устя – 68х72 мм; втулка: довжина – 37 мм, діаметр внутрішній – 25 мм
Матеріал Бронза
Техніка Лиття
Мова тексту Українська
Періоди і дати ранній залізний вік
Території, міста Курган Гайманова Могила. с.Балки. Василівський р-н. Запорізька обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Василь Іванович Бідзіля (1936-1999) - співробітник Інституту археології АН УРСР, к.і.н., керівник Північно-Рогачикської експедиції ІА АН УРСР, український археолог, фахівець з археології раннього залізного віку та латенського часу. Автор близько 70 наукових публікацій
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології АН НАНУ
Бібліографія Бідзіля В.І. Дослідження Гайманової Могили // Археологія. – 1971. – № 1. – С. 48.

Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII – IV вв. до н.э. – Киев, 1983. – С. 145 Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – Київ, 1983. – С. 108.

Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. – Киев, 2012. – С. 91; 341-343, рис. 115:10; 116; 120:1; 473:1-4; кат. № 137.

Максименко В.Е. Савроматы и сарматы на Нижнем Дону. – Ростов-на-Дону, 1983

Максименко В.Е., Смирнов К.Ф., Косяненко В.М. Курган у хут. Кащеевка // Смирнов К.Ф. Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. – Москва, 1984

Максименко В.Е. Нижнедонские «Частые курганы» // Сокровища донских степей: Из собрания Ростовского областного музея краеведения. – Ростов-на-Дону, 2004

Смирнов К.Ф., Петренко В.Г. Савроматы Поволжья и Южного Приуралья // САИ. – М., 1963

Смирнов К.Ф. Савроматы: Ранняя история и культура сарматов. – Москва, 1964

Веддер Дж., Егоров В., Дэвис-Кимболл Дж., Моргунова Н., Трунаева Т., Яблонский Л. Раскопки могильников Покровка-2 и Покровка-8 в 1992 г. // Курганы левобережного Илека. – Вып. 1 – Москва,1993

Публікація в каталогах міжнародних виставок:

From the Lands of the Scythians // The Metropolitan Museum of Art Bulletin. Special Issue. – New York, 1975. – № 5. – P. 127; kат. № 181.

Or des Scythes. Tresores des musees sovietiques. – Paris, 1975. – S. 157; kат. № 76.

Scythian gold. Museum of Historic Treasures of Ukraine. – Tokyo, 1992. – P. 70; kат. 62.

Золото України. Каталог виставки. – Tokyo, 1998. – С. 22, 64; kат. № 23
Архівні матеріали Бидзиля В.И. Отчет о работе Северо-Рогачикской экспедиции Института археологии АН УССР за 1969-1970 гг. Часть I. Гайманова Могила // Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1969-70/37. – С. 43, 49-50
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.12 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 0.12 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1267
Дата онлайнової публікації 2022-06-26
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1975 р. "Із земель скіфських ". США: Нью-Йорк, Лос-Анжелес
1975 р. "Золото скіфів ". Франція: Париж
1992 р. "Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. – XIV ст. н.е.) ". Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1998-1999 рр. "Золото України ". Японія: мм. Оказакі, Фукуока, Кіото, Йокогама