| Назва | Підвіска-лунниця |
| Походження | VII–VIII ст., Поховання або поминальний комплекс поблизу с. Глодоси, Кіровоградська область |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС) |
| Опис оригіналу |
Підвіска-лунниця з 4-ма привісками виконана з тонкої пластини, фігурно вирізаної у вигляді трирогої лунниці, повернутої рогами донизу. По її контуру впритул напаяні порожнисті кульки. Перегородками виділено орнаментальний пояс у вигляді хвилястої лінії, виконаної з напаяної на ребро смужки металу. Центральне поле облямовано по контуру рядком зерні. В центральній частині розташовані два круглі пластинчасті касти, вставки в яких відсутні. Між кастами розташовані два трикутника із дрібної зерні, повернуті вершинами один до одного. Праворуч і ліворуч від кастів розташовано по одному трикутнку із зерні. Далі з кожної сторони розташовані по три зернені трикутники. До верхнього краю пластини посередині припаяне пластинчате рубчасте вушко. На кінцях рогів лунниці припаяні петлі з круглого в перетині дроту. До петель кріпляться привіски. До центральної петлі прикріплено прямокутну привіску з пластинчатим кастом, що повторює її форму. До зворотного боку підвіски в поздовжньому напрямку припаяна дротинка, верхній кінець якої зігнутий гачечком і завершується кулькою, нижній – зігнутий петелькою. Гачечок просунутий у петлю на лунниці. До петельки подібним же гачечком прикріплена підвіска вісімкоподібної форми з пластинчастим кастом, що повторює її форму. Касти облямовані рядком зерні. Такі само підвіски прикріплені до петель на бокових рогах лунниці. В нижніх частинах цих двох підвісок збереглися вставки. Ймовірно, підвіска могла використовуватись як нагрудна прикраса. Походження прикрас у формі лунниць пов’язують із провінційно-римськими фібулами і накладками. В римський час і раннє середньовіччя вони були поширені від Піренеїв до Приуралля і від Скандинавії до Причорномор'я. Часто їх використовували як прикраси збруї. Також вони були присутні в жіночому уборі. Ланцюги з медальйонами та підвісками були відомими візантійськими прикрасами, розповсюдженими у Східному Середземномор’ї. У варварському середовищі прикраси створювали імітацію престижного ранньовізантийського костюма, для якого типові кольє з круглими або овальними бляхами. Нагрудні прикраси надійшли до ІА АН УРСР здебільшого в розрізненому вигляді: підвіски окремо від ланцюгів. Підвіска традиційно експонується разом із ланцюгом №АЗС-1968. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Пластина трохи деформована, відсутні вставки в 7 кастах, ум’ятини на порожнистих кульках, 2 кульки на правому ріжку лунниці значно деформовані. На одній кульці на лівому ріжку наскрізний отвір 1,5х1 мм |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 1 |
| Фізичні характеристики |
Лунниця 78х45 мм, квадратна привіска 14х16 мм, вісімкоподібні привіски висота – 30 мм, 32 мм. |
| Матеріал | Золото , бурштин |
| Техніка | Кування, штампування, філігрань, інкрустація |
| Теми | Хозарський каганат |
| Періоди і дати | VІІ – VІІІ ст. |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Чухрій Володимир Миколайович. Сміленко (Брайчевська) Алла Трохимівна |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Національний музей історії України. Інститут археології АН УРСР. Інститут археології НАН України. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України |
| Пошукові терміни | ювелірне мистецтво. золото. лунниця. хозари. Візантія. перещепинське коло |
| Бібліографія | Сміленко А.Т. Глодоські скарби. – К., 1965, 88 с. Амброз А.К. Восточноевропейские и среднеазиатские степи в V - первой половине VIII в. // Степи Евразии в эпоху средневековья. – М., 1981. – С. 10-23. Амброз А.К. О Вознесенском комплексе VIII в. на Днепре – вопрос интерпретации // Древности эпохи великого переселения народов V-VIII веков. – М.,1982. – С. 204-222. Орлов Р.С., Смиленко А.Т. Погребения кочевников и клады эпохи раннего средневековья //Археология Украинской ССР. Т.3. – К., 1986. – С.225-231. Золота скарбниця України. – К., 1999. – С.42, 153, №68. Приходнюк О.М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). – К. – Чернівці, 2001. – С.40-41, 183-274. Хардаев В.М. Сокровища Византии // Большая прогулка. №6. – К., 2003; Музей історичних коштовностей України. – К., 2004. – С. 114 (фото), №76., С. 392 – 393. Комар А.В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII – начала VIII в. // Степи Европы в эпоху средневековья. – Донецк, 2006. – Т.5. – С.80. Комар А.В. Наследие западнотюркского каганата в Восточной Европе// Дьнєслово: Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. – К., 2008. – С.288-300. Національний музей історії України у двох томах. Т.1. – К., 2011. – С.122, №123, с.302, №123. Sjaj ukrajinskih riznica. – Zagreb, 1989. S.137, cat.№116. L`or des steppes. – Toulous, 1993. – P.105, №99. Henrik Thrane. Steppens nomader – skovens bonder. Ukraines arkaeologi I 2000 ar (900 f.Kr. – 1240). – Odense, 1994. – Р.45, №193. TresORS d’Ukraine. – Luxembourg, 1997. - P.113, №77. Ori dei cavalieri delle steppe. – Milano, 2007; Goldener horizont. 4000 jahre Nomaden der Ukraine. – Linz. P.160, №163. Gold Treasures of Ukraine. – Tokyo, 2011. P.63, №173. |
| Архівні матеріали | Брайчевская А.Т. Отчёт о разведывательных раскопках у с. Глодосы в 1962 г.+ «Заключение о фрагментах сожжённых костей из трупосожжения VIIв. н.э. у с.Глодосы Хмелевского р-на Кировоградской обл.» 4 стр. с рис. – проф.Гинзбург В.В.//1962/1 |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.21 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (1 files : 0.47 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1475 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-07-06 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Виставки |
1989-1990 рр. Сяйво українських скарбниць Югославія, Загреб 1993 р. Золото з Києва. Австрія, Відень 1993 р. "Золоті воїни українських степів". Великобританія: Едінбур 1993 р. "Золото степів". Франція: Тулуза 1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе 1997 р. "Скарби України". Люксембург: Люксембург 2010–2011 рр. – „Золотий небокрай. 4.5 тисячі років кочовиків України”. Австрія: Лінц; Німеччина: Ганновер 2011-2012 рр.,“Золоті скарби України”. Японія:Хіросіма, Яманасі і Осака, Південна Корея: Сеул; Сінгапур |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
