| Автор або виробник |
Іван Равич |
| Назва | Потир |
| Походження | 1738 р. , Україна, Київ |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ) |
| Опис оригіналу |
Потир срібний, позолочений. На позолоченій чаші – під вінцями вирізьблено голгофський хрест із написами «INRI ІСХС». На чашу надіто срібну суцільну сорочку. Вінця чаші – обідок Ж-подібних фігур, які дуже часто можна бачити на сорочках інших потирів цього часу. Під цими вінцями – обідок із псевдоперлинника. Сорочка декорована карбованими крилатими голівками янголів, в’язками плодів із квітами, серед яких – три позолочені овальні медальйони в виразних «лускатих» картушах із наступними образами і сюжетами: «Розп’яття», «Архангел Михаїл», «Богородиця з Ісусом Христом», що супроводжуються відповідними написами. Серед них найбільш вражають наповнені ліризмом образи Богородиці з Ісусом Христом. Богородиця попирає змія з яблуком у пащі, що обвиває місяць, який знаходиться під її ногами. Навколо її голови, трохи нахиленої в бік, вінок із дванадцяти зірок. Зображена вона у повний зріст. Голова її нічим не покрита. Тримаючи обома руками Ісуса, руки якого розведені врізнобіч, вона притримує водночас і жезл, той самий, яким син-муж, "має пасти всі народи" (Одкровення Іоана. 2:5). Іоан Богослов описував у своєму пророчому видінні Марію (Богородицю) як: “Жінку одягнену в сонце, а місяць під її ногами, а на її голові вінець із дванадцяти зір” (Отк. 12:1). На срібному тлі грушоподібного стояна по черзі – карбовані крилаті голівки янголів та в’язки плодів із квітами, під якими обідок із витого листя аканта. Нижню частину стояна облягають листочки аканта, звернені вершечками догори. Піддон шестилопатевий, двоярусний. Шийка у формі зрізаного конуса невисока, з насадкою із зубчастими листочками по нижньому краю. Декорована звисаючими донизу листочками аканта. На срібному тлі верхнього ярусу піддона по черзі зображені крилаті голівки янголів та в’язки плодів із квітами. Крильця янголів опущені донизу, кінчики їхні перехрещені, обабіч плавно розтікаються листочки аканту. Позолочені в’язки соковитих плодів та квітів підвішені на стрічках, кінці яких зав’язані за головами янголів. Яруси розділяє широка позолочена профільована стрічка. На опуклих лопатях нижнього ярусу на срібному тлі також по черзі представлені крилаті голівки янголів та в’язки плодів із квітами, підвішені на стрічках. Крильця янголів розправлені, на них плавно лягають розташовані врізнобіч позолочені згорнені вдвоє листочки аканта. У вигинах між лопатями – традиційні листки аканту. Край піддона вузенький, позолочений, на ньому вибиті клейма. На звороті по краю піддона вирізьблено напис.
Потир виконано у стилі бароко. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Ум'ятина, втрати металу по верхньому краю накладної сорочки. На яблуці стояна ум'ятина з розривами та втратами металу. На піддоні – дві пробоїни. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
Висота – 315 мм; діаметр чаші – 123 мм, діаметр піддону – 200мм. h: 315 мм, d: 200 мм |
| Матеріал | Срібло |
| Техніка | Лиття, карбування, тиснення, золочення |
| Території, міста | Київ, Глухів |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Іван Равич (1677-1762), київський майстер, який жив і працював на Подолі.. Криска Никифоровна – вкладниця потиру. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Михайлівська церква м. Глухова, збудована в кінці XVII ст. |
| Бібліографія | Петренко М.З. Українське золотарство XVI-XVIII ст. – К., 1970. – С. 178-180. М.М. Постникова-Лосева, Н.Г. Платонова, Б.Л. Ульянова. Золотое и серебряное дело XV- XX вв. – М.,1983. - № 680 на с. 167. Мішнєва О.І. Іван Равич – видатний український золота доба бароко// Лаврський альманах – Вип. № 3. – К.,2001. – С.124-130. Боньковська С.М. Церковний художній метал// Історія декоративного мистецтва України. Т. 2. - К., 2007, с. 166—168. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.5 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (1 files : 3.21 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1484 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-07-07 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
