Ритон

Опубліковано: 2022-07-13, Оновлено: 2022-07-13
Ритон (інвентарний номер: АЗС-3587)
 V ст. до н. е. Скіфська культура. Північне Причорномор'я (інвентарний номер: АЗС-3587)
Назва Ритон
Походження кін.Vст. до н.е., Ранній залізний вік, Курган №3, поховання №1 поблизу села Велика Знам’янка, Кам’янко-Дніпро-вський р-н, Запорізька обл.
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Ритон складається із конусоподібного стовбура, 2-х золотих обойм, наконечника та 10-ти золотих пластин. Основа ритону не збереглася. Деталі посудини, згідно припущень авторів розкопок, кріпилися на дерев’яну основу, верхня частина якої ще була обтягнута срібним листом. Вісім прямокутних пластин із тисненим зображенням голови оленя і одна здвоєна із зображеннями фігури вепра і голови оленя були декоративними елементами верхньої частини розтрубу і кріпилися золотими цвяхами (збереглося 18 цвяхів) через отвори, пробиті по краях пластин (всього 122 отвори). Також верхній край кожної пластини був зігнутий і загинався за край розтрубу. Стовбур ритона у вигляді конусу, виготовленого з гладенького золотого листа, з’єднувався із розтрубом двома золотими обоймами, кінці яких спаяні і прикріплені до основи трьома цвяхами з напівсферичними голівками. Поверхня обойм прикрашена тисненими стилізованими зображеннями орлиних голів. Краї обойм обрамлені 3-ма золотими стрічками, орнаментованими двома рядами сканих «косичок» із сканими дротинками між ними. Кінці двох нижніх стрічок запаяні у стик, у верхньому простежуються сліди стародавнього ремонту – пробитий отвір для кріплення до основи, нині в нього вставлено сучасний цвях із латуні. Нижня звужена частина стволу з’єднана за допомогою золотого стрижня з наконечником, який складається з 3-х частин – двох циліндричних обойм та голови лева з відкритою пащею з 4-ма іклами. Між обоймами та головою лева три золоті смужки, кожна з яких орнаментована сканими «косичками» розділеними дротинками. Ритон походить з подружнього поховання (чоловіка і жінки) V ст. до н.е. Можливо, вони належали до скіфської аристократичної родини. Разом із ними в могилу помістили велику кількість різних предметів: військове спорядження, посуд, наповнений питвом та їжею, золоті прикраси одягу (більше 9000) та інше. В стінах могили були влаштовані ще три господарчі ніши, заповнені різним посудом, серед якого знаходився і ритон.
Посудини подібної форми були поширені у багатьох стародавніх народів, у Скіфії вони відомі з VI ст. до н.е. і мали ритуальне значення. В індоєвропейській традиції ритон був атрибутом містерій, особливо велика його роль у містеріях бога Мітри. Пиття ритуального напою вважалось обов’язковим у шлюбних церемоніях, а також у здобутті особистого безсмертя; у скіфів – ще й при обряді братання. Зображення ритона є на скіфських кам’яних скульптурах та виробах торевтики. Для експонування відтворена форма ритону, а його верхня частина реконструйована з тканини, що просочена клеєм і пофарбована під срібло.

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо  Відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу Подряпини, тріщини, втрати металу, ум'ятини. Поверхня вкрита сульфідною плівкою
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики роструб: діаметр верхній - 130 х 135 мм; пластини - 68х95 мм, 45х28 мм, 45х31 мм, 47х31 мм, 45,5х32,5 мм, 41,5х29 мм, 42х30,5 мм, 44,5х29 мм, 45х31,5 мм, 44х32 мм. Довжина основи-реконструкції - 445 мм.
Матеріал Золото
Техніка Кування, штампування, скань
Мова тексту Українська
Періоди і дати Ранній залізний вік
Території, міста село Велика Знам'янка. Запорізька обл.. Курган № 13, поховання № 1 поблизу с. Велика Знам'янка, Кам'янко-Дніпровського району Запорізької обл. ої
Особи, пов’язані з музейним предметом Отрощенко В.В. – керівник археологічної експедиції ІА АН УРСР, д.і.н., дослідник пам’ятки.. Рассамакін Ю.Я. – учасник археологічної експедиції ІА АН УРСР, к.і.н., дослідник пам’ятки.
Організації, пов’язані з музейним предметом Національний музей історії України. Інститут археології АН УРСР (нині ІАНАНУ)
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.54 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 0.83 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1605
Дата онлайнової публікації 2022-07-11
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1990 р. – „Золото скіфів”. – Фінляндія: Турку.
1991 р. – „Золото степів. Археологія України”. – Германія: Шлезвіг.
1992 р. – «Золото скіфів».- Японія: Токіо, Кіото, Фукуока.
1993 р. – „Золото з Києва”. – Австрія: Відень.
1993 р. – „Золоті воїни українських степів”. – Великобританія: Едінбург.
1993–1994 рр. – „Золото степів”. – Франція: Тулуза.
1994 р. – «Старожитності України: від скіфів до Русі». – Данія: Оденсе.
1995–1996 р. – «Золото степів». – Італія: Мілан.
1997 р. – „Золото (культові предмети кочовиків)”. – Фінляндія: Гельсінкі.
1997 р. – «Золото степів України». – Італія: Віченца.
1997 р. – „Скарби України”. – Люксембург: Люксембург.
1998 р. – „Мистецтво України”. – Італія: Турін.
1999–2001 рр. – „Золото скіфів. Скарби стародавньої України”: 1999 р. – США: Сан–Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос–Анджелес, Нью–Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас–Ситі; Франція: Париж.
2009 р. – „Золото степу”. – Австрія: Леобен.
2009–2010 рр. – „Золото степу”. – Німеччина: Мангейм.
2011-2012 р. - «Золоті скарби України». – Японія, Хіросіма, Кіото, Яманасі; Північна Корея, Сеул; Сінгапур.
«Скіфське золото». – НМІУ, серпень-вересень 2021 р.