| Назва | Ажурна пластина із зображенням сцени полювання на оленя |
| Походження | IV ст. до н.е., Доба раннього заліза, Курган № 11 поблизу с. Гюнівка Василівського району Запорізької області |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС) |
| Мова тексту | Українська |
| Періоди і дати | Доба раннього заліза. друга чветь IV ст. до н.е. |
| Території, міста | с. Гюнівка. Запорізька обл. |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Болтрик Юрій Вікторович (1949 р.н.) – український археолог, кандидат історичних наук (2002), скіфолог. З 1966 р. працює в Інституті археології (займав посади від лаборанта до старшого наукового співробітника), від 2010 р. очолює Польовий комітет. Досліджує історію та етногеографію населення Степу та Лісостепу України за доби раннього заліза. Від 1977 р. очолював Запорізьку, Таврійську, Приазовську, Посульську, Трахтемирівську, Середньобузьку, Сугоклійську, Каневську та Северинівську експедиції. Брав участь у дослідженні курганів скіфської еліти: Гайманова та Плоска Могили, Бердянський курган. Під його керівництвом розкопані кургани Огуз, Тащенак, Кара-Тюбе, Вишнева Могила та досліджувалися лісостепові городища: Басівське, Свиридівське, Трахтемирівське та Северинівське. Від 2000 р. доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор понад 170 праць.. Отрощенко Віталій Васильович (1945 р.н.) – український археолог, завідувач відділом археології енеоліту та бронзової доби Інституту археології НАН України (з 1992). Доктор історичних наук (з 2002), професор археології (з 2005). Брав участь у розкопках Керченської (1964–1967), Каховської (1968–1970) та Запорізької (1972–1974) новобудовних експедицій Інституту археології АН УРСР. У 1975–1987 рр. очолював Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР. Дослідив понад 100 курганів у Дніпровсько-Молочанському степовому межиріччі (серед них: Гюнівські кургани, Великобілозерські кургани, Великознам’янські кургани, Чингульський курган). Автор понад 400 друкованих праць, серед них – 1 монографія і 16 колективних монографій.. Савовський Іван Петрович (1923–1999) – український археолог, краєзнавець, учитель історії. Учасник Другої світової війни. 1949 закінчив Бердянський учительський ін-т, 1959 – іст.-філол. ф-т Кримського пед. ін-ту. Від 1964 був директором СШ в с. Балки, заснував при ній народний музей (нині філія Василівського краєзнавчого музею). 1971–1980 – м.н.с. Інституту археології АН УРСР. У 1972–1979 був заст. нач. Запорізької новобудовної експедиції. Займався скіфо-сарматською археологією. Розкопав Сахнову Могилу (1979) і десятки інших. Після звільнення з Ін-ту працював у Запорізькій експедиції за договорами (1980–1987) і вчителював у с. Балки. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Інститут археології НАН України |
| Бібліографія | Otroshchenko V. A horse's finery capped by a goddess of the chase // The UNESCO Courier. The Scythian. Nomad goldsmiths of the open steppes. 1976. December. P. 22, 26-27. Отрощенко В.В. Охота скифской Артемиды // Курьер ЮНЕСКО. Скифы. Париж, 1977. январь. с. 21-22. Болтрик Ю.В., Отрощенко В.В., Савовский И.П. Исследование Рогачикского курганного поля // Археологические открытия 1976 года. Москва: Наука, 1977. С. 270. Черненко Е.В. Скифские лучники. Киев: Наукова думка, 1981. С. 4-5, 23, 24, 115, 143, рис. 13. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка, 1983. С. 44, 117-118, Рис. 34. Бессонова С.С. Религиозные представления // Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время / Отв. ред. А.И. Мелюкова. Москва: Наука, 1989. С. 121.Фото 1 на цвет. вклейке между с. 160-161. Яценко С.А. Скифский мужской костюм на предметах греко-скифской торевтики IV в. до н.е. (к вопросу об этнографизме изображений) // Вестник Шёлкового пути. Археологические источники. Москва, 1993. Вып. 1. С. 308-309. Давня історія України: в 3-х томах. Т.2 : Скіфо-антична доба / Відповід. ред. С.Д. Крижицький. Київ: Наукова думка, 1998. – рис. 31. Scythian gold. Treasures from ancient Ukraine / Ed. E. Reeder. New York, 1999. – P. 254-255, cat. 123. Яценко С.А. О некоторых антропоморфных сюжетах номадов Европы V-IV вв. до н.э. // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Запорожье, 1999. С. 282. Яценко С.А. Эпический сюжет ираноязычных кочевников в древностях степной Евразии // Вестник древней истории. 2000. № 4. С. 99, прим. 57. Бабенко Л.І. Жіночий головний убір IV століття до н.е. з кургану 8 біля с. Пісочин Харківської обл. // Археологія. 2002. № 4. С. 65-66. Фиалко Е.Е. Гюновская пластина (к интерпретации изображения) // Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища – Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, 2002. – Ч. 2. С. 165-173. Королькова Е.Ф. «Священная охота» мотив в изобразительном искусстве и возможное семантическое прочтение // Степи Евразии в древности и средневековье. Материалы научно-практической конференции, посвящённой 100-летию со дня рождения М.П. Грязнова. ІІ. Санкт-Петербург, 2003. С. 65. Фиалко Е.Е. Скифская Аргимпаса: (к интетерпретации изображения на ажурной пластине из Гюновки) // Боспорские исследования. Симферополь–Керчь, 2004. Вып. 7. С. 47-62. Бабенко Л.И. Песочинский курганный могильник скифского времени / Л.И. Бабенко. – Харьков: ИД Райдер, 2005. С. 127. Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Кінь як складова поховальної церемонії скіфів // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. Запоріжжя, 2005. Вип. XI. С. 246, 247, рис. 7. Ермоленко Л.Н. Элементы гротеска во внешности «героических персонажей» (по изобразительным материалам) // Тропою тысячелетий. К юбилею М. А. Дэвлет. Кемерово, 2008. С. 74. Фіалко О. Мистецтво скіфів. Декоративно-вжиткове мистецтво // Історія українського мистецтва. Т. 1: Мистецтво первісної доби і стародавнього світу. Київ, 2008. С. 194, 205, фото на с. 207. Фіалко О. Декоративне мистецтво ранньоісторичної епохи. Ранні кочовики Північного Причорномор’я (кіммерійці, скіфи, сармати) // Історія декоративного мистецтва України. Т.1.: Від найдавніших часів до пізнього середньовіччя. К., 2010. С. 135, 156, іл. 45. Yatsenko S.A. Essays on Scythian antropomorphic images // Изскуство и идеология. София, 2012. Р. 71, fig. 10, 2. Яценко С.А. Этапы и формы антропоморфизации в греко-скифском и скифском искусстве IV в. до н.э. // Причерноморье в античное и раннесредневековое время. Ростов-на-Дону, 2013. С. 223, 227, Рис. 7, 2. Отрощенко, В. В. Третій постріл скіфської Артеміди // Археологія і давня історія України. 2018. Вип. 2 (27). С. 23-24. Алексеев А.Ю. Александропольский курган в Эрмитаже // Полин С.В., Алексеев А.Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н.э. в Нижнем Поднепровье. Киев–Берлин, 2018. С. 554. Болтрик Ю.В. Професор Віталій Отрощенко – визначний дослідник східного крила «золотого поясу Скіфії» // Археологія і давня історія України. 2021. Вип. 2 (39). С. 23-24, фото. Клочко Л.С. Гюнівська пластина: образи та сюжет // Іллінська Варвара Андріївна – видатна дослідниця Скіфії (до 100-річчя від дня народження). Всеукраїнська археологічна конференція: Тези доповідей. Київ: ІА НАН України, 2020. С. 40-43. |
| Архівні матеріали | Отрощенко В.В., Бессонова С.С., Болтрик Ю.В., Ляшко С.Н., Попандопуло З.Х., Савовский И.П., Томашевский В.А. Отчет Запорожской экспедиции за 1976 год. Науковий архів ІА НАН України. — ф.64, 1976/6. С.131-148. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.59 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (1 files : 1.35 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/2208 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-08-10 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
| Виставки |
"Скарби курганів Запоріжжя" - Україна, м. Запоріжжя, 1976-1977 р. |
| Належність до цифрових колекцій |
СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
