| Автор або виробник |
Федір Левицький – київський золотар і гравер першої XVIII ст. |
| Назва | Потир |
| Походження | 1756 р. , Київ |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ) |
| Опис оригіналу |
Потир срібний позолочений. Під трохи відігнутими вінцями чаші – гравірований голгофський хрест із літерами «ІС ХС НІКА». На чашу надіто ажурну сорочку з верхнім краєм, у формі стрічки зі звернених в протилежні боки та перев’язаних завитків із виступами вгорі між ними, що спирається на ламану профільовану стрічку. В карбованому декорі чаші – густе вигнуте, закручене листя аканта, серед якого два овальні медальйони з Євангельськими сюжетами: «Моління про чашу» та «Розп’яття». На третьому – янгол тримає в руках знаряддя страждань Христових: хрест із надітим на нього терновим вінцем, спис та тростину з губкою. Янгола зображено серед хмарок, що клубочаться; ліворуч з-під хреста виглядає крилата голівка янгола.
Предмет виконано у стилі бароко.Подібні зображення досить рідкісні для предметів українського золотарства. Стоян потиру грушоподібний, декорований в’язками плодів із квітами, підвішеними на стрічках, кінці яких зав’язані та звисають донизу. В нижній частині стояна – візерунок із ламаних і закручених стрічок у поєднанні з дрібними квітками. Піддон предмету шестилопатевий, двоярусний із гранчастою шийкою, на яку надіто насадку у формі листочків аканту. Грані шийки декоровані виконаним у невисокому карбованому рельєфі орнаментом із завитків з квітами. Лопаті (підкреслені по контуру рельєфною стрічкою) по черзі декоровані зображеннями крилатих голівок янголів та в’язок плодів із квітами, підвішених на стрічках. Яруси піддону розділяє широка профільована стрічка з написом. Опуклі лопаті нижнього ярусу декоровані в’язками плодів із квітами, підвішеними на стрічках з китицями. Вони чергуються із зображеним на інших лопатях узором, композиційним центром якого є чотирипелюсткова квітка, вписана в ромб, від неї обабіч плавно розтікаються парні вигнуті стрічки із завитками, в центрі на поверхні між якими – квітка (нагадує тюльпан). Поміж лопатями традиційний для шестилопатевих потирів листок аканта. По краю піддона з лицьового боку виконано дарчий напис, а також поставлені клейма майстра та 12-ї проби срібла. |
| Надписи, підписи, клейма, печатки тощо | З лицьового боку по краю піддона зроблено дарчий напис та поставлені клейма: майстра (літери ФЛ в овалі) та клеймо 12-ї (лотової) проби срібла. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Подряпини, окремі сліди патини. Позолота потерта. По верхньому краю ажурного візерунку “сорочки” – незначні втрати металу. На стояні під “яблуком” втрачений один із накладних листків насадки. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
Висота – 295 мм; діаметр чаші – 105мм; діаметр піддону – 155мм h: 295 мм, d: 155 мм |
| Матеріал | Срібло |
| Техніка | Лиття, карбування, золочення |
| Періоди і дати | 1756 р. Україна |
| Території, міста | Київ |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Федір Левицький – київський золотар і гравер першої половини XVIII ст. . Дещенки – Петро та Ганна, вкладники потиру, парафіяни Хрестовоздвиженської церкви, що на Подолі в Києві. . Священик Григорій Рославський. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Хрестоводздвиженська церква на Подолі, яка була зведена в Києві на місці однойменної дерев'яної церкви, побудованої в 1748 році коштом мешканців прилеглої місцевості Кожум'яки, чий ремісничий цех належав до Київського братства. Під час руйнівної пожежі 1811 року згорів майже весь Поділ, не вберігся і цей храм. У 1841 році оновлений кам'яний храм було освячено. У 1860 та 1914 роках здійснені добудови, до початку ХХ століття належать і розписи, виконані Григорієм Світлицьким. |
| Бібліографія | Петренко М.З.Українське золотарство XVI-XVIII ст.. – К.,1970. - С.127. М.М. Постникова-Лосева, Н.Г. Платонова, Б.Л. Ульянова. Золотое и серебряное дело XV- XX вв. – М.,1983. - № 660 на с. 167 Боньковська С.М. Церковний художній метал.//Історія декоративного мистецтва України XVII-XVIII століть. –К.,2007. - Том другий. – С. 170. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.86 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 3.91 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/3249 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-09-26 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.