Знаряддя молоткоподібне

Опубліковано: 2022-10-28, Оновлено: 2023-01-09
Знаряддя молоткоподібне (інвентарний номер: а287/57)
Назва Знаряддя молоткоподібне
Походження 14,5–14 тисяч років тому, верхній палеоліт, с. Добранічівка Київської обл.
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Археологія
Доба каменю
Опис оригіналу
Знаряддя молоткоподібне однобічне. Робочий кінець розташований тільки з одного боку руків'я, майже під прямим кутом. Більш довгий стрижень є руків'ям знаряддя, а більш короткий – його робочим кінцем.
Господарсько-побутовий комплекс (ГПК) № 1.
Молотки використовувалися для розколювання дерева, бивнів, трубчастих кісток тощо.
Ріг північного оленя (Ranfiger tarandus) мав високі технічні властивості (еластичність і доволі значна міцність), що давало можливість їх використовувати для виготовлення знарядь. З рогу оленя (північного або гігантського) виготовлялась і така категорія знарядь як молотки або молоткоподібні інструменти. Це пояснювалося необхідністю мати для таких знарядь дуже міцно з’єднану робочу частину та руків’я, що було забезпечено природним зростанням основних стрижнів і бокових відростків. Ніяке штучне кріплення окремих частин не могло забезпечити знаряддю таку необхідну міцність.
Вироби з рогу (північного) оленя зустрічаються на багатьох верхньопалеолітичних стоянках – Чулатів, Мізин, Гінці, Юдинове, Сунгир.

Стан збереження та дефекти оригіналу Фрагмент. На поверхні є сколи, випади кісткової маси, тріщини. Профілактичний огляд, знепилення, очищення поверхні, закріплення тріщин (лютий 2013 р., зав.сектору відділу реставрації НМІУ Костюк І.О.).
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики Довжина загальна – 152 мм, довжина робочої частини – 133 мм, ширина руків'я – 38 мм
Матеріал Ріг оленя (північного)
Техніка Розколювання, обточування
Історія оригіналу Виявлення : розкопки експедиції ІА АН УРСР п/к І. Г. Шовкопляса, І. Г. Підоплічка. 1952 р.
Надходження до фонду/колекції: надійшов з ІА АН УРСР, 1956 р., передача
Мова тексту ukr
Періоди і дати верхній палеоліт
Території, міста с. Добранічівка Київської обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Шовкопляс Іван Гаврилович (1921–1997) – український вчений-археолог, провідний фахівець в галузі верхнього палеоліту, дослідник унікальних стоянок (Мізин, Добранічівка, Радомишль, Клюси, Фастів), історик, бібліограф, музеєзнавець, викладач, доктор історичних наук (1965), професор (1971), заслужений діяч науки і техніки України (1995).. Підоплічко Іван Григорович (1905–1975) – зоолог, палеонтолог, геолог, археолог, антрополог, директор Центр. науково-природничого музею АН УРСР. Доктор біологічних наук (1951), професор, дійсний член АН УРСР (1967), заслужений діяч науки УРСР, дослідник археологічних стоянок Чулатів, Гінці, Новгород-Сіверський, Добраничівка, Мізин, Межиріч
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології АН УРСР
Пошукові терміни Верхній палеоліт. Знаряддя. Добранічівка
Бібліографія Шовкопляс И.Г. Добраничевская стоянка на Киевщине // МИА.– 1972.– № 58.– С. 177–188.

Шовкопляс И.Г.Добраничевскаяч палеолитическая стоянка // КСИИМК.–1955.– вып.59.– С.32–45.

Нужний Д.Ю. Верхній палеоліт західної і північної України (техніко-типологічна варіабельність та періоди- зація). – К., 2015.– С.237–252.

Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка.– К.,1965.– С.193. – табл. XXXIX,1–4.(аналогії).

Підоплічко І.Г. Дослідження І.Г.Дослідження палеоліту в УРСР // Палеоліт і неоліт України. – К., 1947.– С.23.– Рис.8,4.(аналогії).

Хлопачев Г.А. Бивневые индустрии верхнего палеолита Восточной Европы.– Спб., 2006.– С.52.– Рис.32,4; С.190. – Рис.126, 5.(аналогії).

Тип контента Зображення
Медіа-типи/формати image/jpeg
Обсяг ресурсу 1 files : 1.89 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 3.56 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/3552
Дата онлайнової публікації 2022-10-14
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Експозиція залу № 1 "Кам'яна доба" НМІУ (2013–2022)