| Фізичні та кількісні характеристики | довжина ритона – 270 мм; діаметр з’єднувального коліна: зверзу – 62х69 мм, знизу – 49 мм; довжина наконечника – 49 мм, головка барана – 21 мм; діаметр трубки – 14 мм |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.44 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (3 files : 2.33 Mb) - фото оригіналу |
| Назва | Ритон малий |
| Походження | кінець V – початок IV ст. до н.е. Ранній залізний вік, курган Гайманова Могила поблизу с. Балки Василівського району Запорізької обл. Схованка в гробниці №1 (Північній) |
| Музей, фонд |
СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС) |
| Опис оригіналу |
Ритон малий складається з гладкого вигибу (коліна, що з'єднує верхній розтруб з нижньою конічною частиною, що були зруйновані у тайнику ще до моменту знайдення) і наконечника з головкою барана. По краях з’єднувального коліна є отвори для закріплення втрачених частин ритону. Вздовж країв припаяні вузькі орнаментальні смужки з тонких золотих плетеної кіски, гладкої дротинки і дротинки з частими дрібними поперечними насічками. Наконечник складається з циліндричної трубки з тонкої золотої пластини, на яку надіто об'ємну головку барана. Трубка прикрашена сканним орнаментом, розділеним поперек на дві зони визначеної ширини. Роздільники складаються з різних комбінацій із гладких, витих чи сплетених у кіску тонких дротинок. Вузька зона, що прилягає до головки тварини, прикрашена поперечним рядом напівовів з напаяних тоненьких гладких дротинок. Широка зона прикрашена довгими вузькими "S"-подібними візерунками з напаяних тонких гладких дротинок, що направлені через один у різні боки. Їх закінчення оформлені у вигляді пласких багатовиткових спіралей. Проміжки між ними заповнені напівовами двох розмірів. На пустотілій горбоносій голові барана проглядають масивні закручені в один виток роги. У країв з протилежних боків є два дрібних отвори для закріплення головки на трубці Аналогії: cхожі ритони без розтрубів середини – третьої чверті V ст. до н.е. знайдені в 2 і 4 Семибратніх курганах в Прикубанні (Бидзиля, Полин 2012: 414), залишки срібного золоченого ритону із золотим наконечником у вигляді голови лева походить із схованки Центральної могили Братолюбівського кургану (Бессонова 2009: 30, 32, рис. 1: 1). Ці посудини мають схожість за конструкцією (наявність з’єднувального коліна і золотих наконечників) та за елементами декору (наявність плетінки по краях деталей і довгих вузьких "S"-подібних візерунків на наконечниках). Чотири не повністю збережених ритонів V – початку IV ст. до н.е. подібної конструкції є у складі так званого Майкопського скарбу (Leskov 2008: 126-130, Cat. 163, 164, 164a, 164b). Подібний сканний орнамент на циліндрі наконечника присутній на руків'ї оселка з Бердянського кургану (Мурзін, Білан, Підвисоцька 2017: 107, рис. на с. 131, кат. 98), наконечниках гривен з курганів поблизу с. Архангельська Слобода (Грібкова 2009: рис.1, 2а, 2б), Братолюбівського (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009: фото 14-17), поблизу с. Корніївка (Ковалев, Полин 1991: 43, кат. 7, рис. 2: 2-3), Талаївського (Манцевич 1957: рис. 3; 6) |
| Надписи, підписи, клейма, печатки тощо | відсутні |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
фрагментований, патина, тріщини, ум’ятини; після реставрації |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 2 |
| Фізичні характеристики |
довжина ритона – 270 мм; діаметр з’єднувального коліна: зверзу – 62х69 мм, знизу – 49 мм; довжина наконечника – 49 мм, головка барана – 21 мм; діаметр трубки – 14 мм загальна l: 270 мм |
| Матеріал | Срібло? (ствол), золото (розтруб і наконечник) |
| Техніка | Карбування, скань |
| Мова тексту | Українська |
| Періоди і дати | ранній залізний вік |
| Території, міста | Курган Гайманова Могила. с.Балки. Васильківський р-н. Запорізька обл. |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Василь Іванович Бідзіля (1936-1999) - співробітник Інституту археології АН УРСР, к.і.н., керівник Північно-Рогачикської експедиції ІА АН УРСР, український археолог, фахівець з археології раннього залізного віку та латенського часу. Автор близько 70 наукових публікацій |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Інститут археології АН НАНУ |
| Бібліографія | Бідзіля В.І. Дослідження Гайманової Могили // Археологія. – 1971. – № 1. – С. 50. – Рис. 5. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII – IV вв. до н.э. – Киев, 1983. – С. 145. – Рис. на с. 146. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – Київ, 2005. – С. 111. – Рис. 101-102. Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. – Киев, 2012. – С. 104, 413-416. – Рис. 113; 140:1, 148 (на с. 117); 580:1-5 (кольорові вкладки на с. 35), 581: 2; кат. № 214. Бессонова С.С. Ритон из Братолюбовского кургана (к вопросу о датировке центрального захоронения) // Эпоха раннего железного века: Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. – Киев; Полтава, 2009. Leskov A.M. The Maikop Treasures. – Philadelfia, 2008. Мурзин В.Ю., Белан Ю.А., Подвысоцкая Е.П. Бердянский курган (Погребальный комплекс скифского аристократа в. до н.э.). Киев. 2017. Кубышев А.И., Бессонова С.С., Ковалев Н.В. Братолюбовский курган. – Киев, 2009. Грібкова Г.О. Ювелірні вироби з кургану № 5 поблизу с. Архангельска Слобода // Эпоха раннего железа: Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. – Киев; Полтава, 2009. Ковалев Н.В., Полин С.В. Скифские курганы у с. Корнеевка в Запорожской области // Курганы степной Скифии. – Киев, 1991. Манцевич А.П. Ритон Талаевского кургана // История и археология древнего Крыма. – Киев, 1957 |
| Архівні матеріали | Бидзиля В.И. Отчет о работе Северо-Рогачикской экспедиции Института археологии АН УССР за 1969-1970 гг. Часть I. Гайманова Могила // Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1969-70/37. – С. 68-69, 89-90 |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.44 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (3 files : 2.33 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/707 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-07 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
