Фото групове родини Мазур

Опубліковано: 2022-07-13, Оновлено: 2022-07-18
Фото групове родини Мазур (інвентарний номер: ФД-6790)
Назва Фото групове родини Мазур
Походження кін. 1920-х рр., НЕП, Кременчуцька округа, УСРР
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Речові допоміжні
Фотографії допоміжна
Опис оригіналу
Фото портретне, групове. На знімку зображено 3-х людей. Чоловіки сидять на стільцях, дівчина стоїть по центру між ними. Праворуч на фото сидить голова родини – Мазур Ігор Онисимович. Чоловік середнього віку короткострижений, волосся з просіддю, вдягнений у темну сорочку темного кольору, штани та боти. По центру стоїть його донька Марфа – дівчина приблизно 15–16 років. Її темне хвилясте волосся зачесане назад, вдягнена у білу холщову сорочку, темну спідницю до колін та туфлі. Ліворуч сидить його син – Іван – хлопець приблизно 13–14 років, вдягнений у темні штани, чорну холщову сорочку та туфлі, на голові – кашкет. Усі портретовані дивляться в об’єктив камери. Фото зроблене у приміщенні фотоательє. На задньому плані світла стіна, частково задрапірована портьєрою, на підлозі – килим із геометричним орнаментом. Фото вклеєне у паспарту пастельного світло-зеленого кольору. В його лівому нижньому куті міститься напис "Укрфото".

Стан збереження та дефекти оригіналу Загальне забруднення, плями.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики Висота – 23,4 см, ширина – 18 см
Матеріал Фотопапір, картон
Техніка Фотодрук чорно-білий
Теми Родина Мазур – це типова заможна українська селянська родина. Наприкінці 1920-х років вона складалася з 6 осіб: батько (Ігор Онисимович, 1885), мати (Марія Михайлівна, 1882) та четверо їх дітей – Агафья (1908), Марфа (1913), Федір (1914) і Іван (1915). Вони проживали у селі Кохнівка Кременчуцького району Полтавської області. Родина була заможною. У ході колективізаціїї у 1930 році її було розкуркулено і виключено з колгоспу (1934). Після цього Мазури залишили рідне село та переїхали до міста Кременчук. Однак вже у 1937 році голову родини було заарештовано та розстріляно (1938). Рідним вдалося уникнути репресій. Марфа закінчила мед. технікум (1933) і 3 курси Київського медичного інституту (1938), працювала фельдшером. Іван в подальшому закінчив Одеський мед. інститут, став військовим лікарем, пройшов всю німецько-радянську війну.
Періоди і дати кін. 1920-х рр.
Території, міста Кременчуцька округа, УСРР
Особи, пов’язані з музейним предметом Мазур Ігор Онисимович (1885 – 1938) – український селянин з с. Червона Знам’янка (Полтавська обл.). У 1923 році після смерті свого батька, успадкував його господарство – 18,5 га землі, 2 волів, 2 коней, 2 корови, 2 свині, жатку, сіялку, молотарку. Мав 2 постійних і 5 сезонних робітників. З початком колективізації його розкуркулили, а у 1934 році виключили з колгоспу як кулака за шкідництво. У тому ж році він таємно залишив рідне село та перебрався до міста Кременчук. У 1936 році влаштувався на роботу чорноробом у с/г артіль "Надія", 16.12.37 року він був заарештований у себе дома, звинувачений за Ст.54-10 ч.1 та 54-11 УК УРСР (контррев. агітація та пропаганда; повалення рад. влади шляхом збройного повстання). По справі проходило 59 осіб – начебто членів підпільної контрреволюційної організації. 29.05.38 р., відповідно до рішення Особливої трійки УНКВС від 09.04.38 р., Мазур І.О. був розстріляний. У 1956 році справа була переглянута і закрита у зв’язку з відсутністю складу злочину. . Мазур Іван Єгорович (1914 – 1990) народився у с. Кохнівка Кременчуцького району Полтавської області у родині заможного селянина. З початком колективізації його батька – Мазура Ігоря Онисимовича – розкуркулили через що у 1934 році родина залишила рідне село та переїхала до міста Кременчук. Там у 1934 році Іван закінчив школу ФЗУ при Крюковському вагоно-будівельному заводі. Але у 1938 році батько розстріляний, як ворог народу. Щоб уникнути переслідувань, Іван Ігоревич змінив ім’я по-батькові на Єгорович. Саме під таким ім’ям він переїхав до Одеси де вступив до Одеського мед. інституту, який закінчив на початку німецько-радянської війни – 2 липня 1941 року. Одразу призваний до Червоної Армії і всю війну пройшов у складі військового госпіталя 30-ї кавалерійської Житомирсько-Новобузької дивізії. У повоєнні роки працював військовим лікарем. В запас пішов у званні – підполковник медичної служби. Був нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки та медалями.
Організації, пов’язані з музейним предметом НЕП
Пошукові терміни НЕП
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 2.36 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 2.36 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1565
Дата онлайнової публікації 2022-07-10
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content