Окуття-оздоби руків'я та піхов меча з кургану № 30 поблизу с. Велика Білозерка

Опубліковано: 2022-07-21, Оновлено: 2022-09-08
Окуття руків'я та піхов меча (інвентарний номер: АЗС-3261-3262)
IV ст. до н.е. Скіфська культра. Греко-скіфське мистецтво. Придніпровський лівобережний степ. 

Залишки меча із золотими пластинами, що плакували руків'я та піхви знайшли у 1979 році під час розкопок кургану №30 поблизу с. Велика Білозерка Кам'янсько-Дніпровського (нині Василівського) р-ну Запорізької обл. Роботи проводила Запорізька постійнодіюча експедиція ІА АН УРСР (нині ІА НАНУ) на чолі із В.В. Отрощенком. Знайшли у схованці сильно пограбованого поховання. Цікаво, що меч у піхвах не поклали а поставили вертикально у вузьку схованку.

Назва Окуття-оздоби руків'я та піхов меча з кургану № 30 поблизу с. Велика Білозерка
Походження IV ст. до н.е., ранній залізний вік, Курган № 30 поблизу с. Велика Білозерка Запорізької обл.
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Руків'я меча залізні залишки з золотим плакуванням та пластина-окуття піхов меча.

1. Руків'я меча складається з навершя, ручки та перехрестя. Залізна основа збереглася частково, дуже кородована, що призвело до розриву і пошкодження золотого плакування (по шву розрив). Навершя руків'я антеноподібної форми заввишки – 3,2 см, завширшки – 6,6 см, завтовшки – 1,2 см. Декор його у вигляді подвійних концентричних кіл та ліній, переданих рельєфно, нагадує стилізовані голівки грифонів. Ручка прямокутна у плані і овальна у перетині. Золота пластина, що її покриває, має гладеньку поверхню вздовж вузьких граней, горизонтальне рифлення на зігнутих частинах і рельєфні зображення на прямокутних широких площинах посередині та з обох боків. З лицьового боку представлено оленя, що лежить на напівзігнутих ногах. Його гіллясті роги нависають над мордою, а довге вухо притиснуте до холки. На звороті збергіся лише фрагмент зображення – козуля з напівзігнутими ногами. Довжина ручки – 7 см, ширина – 4 см, товщина дорівнює 3,2см. Перехрестя руків'я підтрикутної форми. Золоте плакування по контуру облямоване рельєфним валиком. На лицьовому боці окуття вміщено зображення двох козуль із напівзігнутими ногами у геральдичній позі: ніс до носа, вухо до вуха, копито до копита. Друге вухо лежить на холках козуль. У них сухорляві фігури і довгі хвости. Очі тварин на перехресті та руків'ї передані маленькими округлими лунками. На звороті зображена фігура пантери у стрибку з викинутими вперед передніми та напівзігнутими задніми ногами. Голова пантери повернута назад, вухо стирчить, вузьке око позначено валиком, лопатка і стегно вкриті крапками, довгий пухнастий хвіст декорований густими насічками. 

2. Пластина-окуття основи леза меча довжиною 3 см, прямокутної форми посередині прикрашена повздовжніми рельєфними лініями. До леза кріпилася трьома залізними заклепками з лицьового боку. Збереглися по три отвори з залишками оксидованого заліза з обох боків окуття.

3. Пластина-окуття піхов меча видовженої форми, звужується до кінця, має фігурний виступ у вигляді голови кабана. Краї пластини загнуті і мають отвори. Окуття кріпилося кованими золотими цвяшками (довжиною 5мм) до дерев'яної основи. На пластині налічується 100 отворів. Розміри пластини: довжина – 55,7см, ширина вустя – 8,5см, заокругленого кінця – 3см. Вустя має виступ (шип) висотою 1,8см. до нього примикає бокова лопать (12,5х7,3см), в куті якої пробитий отвір (діаметром 0,7мм) для кріплення піхов до поясу.
 
Пластина вкрита зображеннями в звіриному стилі, виконаними тисненням у високому рельєфі з наступною проробкою деталей карбуванням. Вся композиція обрамлена валиком у вигляді дископодібних опуклин. Устя прикрашене пальметкою та стилізованими головами бараноптахів обабіч. Бокова лопать, що пимикає до устя, виконана у формі профільного зображення голови вепря. Зображення стилізоване: спіральними завитками передано ніздрі, зуб, щетина на загривку, закінченнянижньої щелепи біля шиї, а вухо має вигляд пальметки. Ретельно пророблено око тварини із зморшками навколо ока і зінницею, високе випнуте ікло, що піднімає верхню губу і оголює зуб. На лобі кабана процарапаний напис "ІПОРІ".
 
Центральною сценою композиції є сповнений напруги і експресії сюжет нападу на оленя грифона та лева. Грифон зображений хвостом до устя, ліворуч від оленя. Його дзьоб впився в шию оленя, а передніми витягнутими вперед лапами затиснув ліву передню кінцівку жертви. Це сильний сухорлявий хижак із міцними лапами, вигнутим тулубом, що закінчується довгим хвостом із трикутною китицею. Ретельно пророблені великі крила грифона., пір'я передане косими насічками. Шия прикрашена чотирма шипами і трьома пір'їнами біля голови. Шерсть на грудях  і на шиї знизу передана сегментованим валиком. М'язи на левиному тулубі грифона позначені плавними вигнутими лініями та широкими завитками.
 
Праворуч від оленя розміщений лев, він замикає сцену шматування. Його вишкірена паща опущена на затиснуту ним задню ногу оленя. Передня права лапа хижака знаходиться на крупі оленя, задня ліва під ребрами, права лапа слугує упором.Силу хижака підкреслюють і тонкі зморшки, що вздулися на носі. Вухо притиснуте до голови, грива передана широкими рельєфними завитками, підкреслені сухожилля лап і ребра. Кінчик довгого ховоста з трикутною китичкою загнутий догори.
 
В центрі сцени – олень, який впав на зігнуті передні ноги. Його голова різко закинута, гіллясті роги опущені на спину. Шерсть на шиї та грудях, як і у грифона, знизу показана сегментованим валиком. Підкреслені вигнуті виступами ребра, а тулуб і шия покриті подвійними короткими насічками, що імітують шерсть, хвіст короткий.

Завершують композицію на піхвах зображення двох пантер. Та з них, що ближче до лева – більша. Вона опустилася на зігуті передні лапи, в той час як задня частина її тулуба піднята на напівзігнутих задніх лапах. Ніс її торкається передньої правої лапи, підкреслені ніздрі, м'ясисті щоки, глибоко посажені очі, вуха торчком. Лопатка передньої лапи обрамлена заглибленим валиком. Шерсть на тулубі зображена характерними подвійними та потрійними насічками, які вдало імітують плямистість, а волосся на голові показане сегментованими валиками. Довгий хвіст із трикутною китицею загнутий догори. Менша пантера вдало вписана в закінчення піхов, що заокруглене. Вона лежить, припавши на передні лапи і трохи піднявиши круп. Шерсть передана тонкими насічками. Хвіст загнутий догори має китицю на кінчику.
 
Точні аналогії не відомі. Близькі за формою, проте відімінні за зображеним, окуття на інших мечах із заможних скіфських поховань. 
  • Через наявність подібного продряпаного напису ("ПОРNАХО"), найближчим до білозерського є виріб із кургану Куль-Оба поблизу м. Керч, АРК (зберігається в Ермітажі, РФ), проте на ньому зовсім відмінні зображення на руків'ї та боковій лопаті піхов.
  • Окуття руків'я та піхов меча з кургану Чортомлик, неподалік м. Нікополь Дніпропетровської обл. (зберігається в Ермітажі, РФ)
  • Окуття руків'я та піхов меча з кургану Товста Могила побл. м. Покров Дніпропетроської обл. (зберігається в Скарбниці НМІУ, інв. № АЗС-2491-2493).
  • Окуття піхов меча з кургану Чаян, АРК (зберігається в музеї Метрополітен, США.Acc. No. 30.11.12).
  • Окуття руків'я та піхов меча з кургану 8 групи П’ять Братів, Нижній Дон (зберігається у Ростовському обласному краєзнавчому музеї, РФ).

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо
 На лобі кабана продряпаний напис "ІПОРІ".
Стан збереження та дефекти оригіналу Руків'я збереглося частково, залізо сильно кородоване, під час реставрації законсервоване. На золотому окутті руків'я є розриви по боках, значні втрати металу, сліди окисів заліза, подряпини та тріщини. На окутті піхов кінець відламаний, зберігся його загнутий край, по краях втрати металу (22х0,5мм; 17х0,6мм), розриви та складки металу. На поверхні – численні подряпини, з яких виділяються: під черевом оленя (довж. 22мм), біля його ноги (довж 11мм), за крилом грифона (довж. 12мм), є тріщини (7) та втрати металу. Виріб закріплений на оргсклі.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 2
Фізичні характеристики L загальна - 655мм, L пл. - 557мм, розміри руків'я - 153х74 мм;
вага руків'я: 436,72 г, вага пластини піхов: 112,9 г
руків'я
l: 153 мм, a: 74 мм
Вага: 436,72 г
пластина піхов
l: 655
Вага: 112,9 г
Матеріал Золото , Залізо
Техніка кування, тиснення, карбування
Історія оригіналу Розкопки : . 1979. Місце : с. Велика Білозерка
Надходження до фонду/колекції: Розкопки Запорізької постінодіючої археологічної експедиції Інститут археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України), Передано Інститутом археології АН УРСР (нині - ІА НАНУ)
Теми скіфська доба. ранній залізний вік
Періоди і дати IV ст. до н.е.
Території, міста с. Велика Білозерка
Особи, пов’язані з музейним предметом Отрощенко Віталій Васильович - український археолог, завідувач відділом археології енеоліту та бронзової доби Інституту археології НАН України (з 1992), кандидат історичних наук (з 1981), доктор історичних наук (з 2002), професор (з 2005). У 1975-1987 рр. керував Запорізькою експедицією ІА АН УРСР. Фахівець з археології доби пізньої бронзи. Автор понад 400 друкованих праць, у тому числі 1 монографії і 16 колективних монографій.
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології АН УРСР. Інститут археології НАН України. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Отрощенко В.В., Жигулина Л.Н. 1980. Скифский парадный меч из Большой Белозёрки. Археологические исследования на Украине в 1978 – 1979 гг. Днепропетровск. C. 90.

Отрощенко В.В. 1984. Парадный меч из кургана у с. Великая Белозерка. – Вооружение скифов и сарматов. Киев. C.122 – 126.

Золота скарбниця України. Альбом. 1999. Київ: видавництво "Акцент". С. 146.

Reeder E. (ed). 1999. Scythian Gold. New York: Harry N. Abrams, inc, publishers. Cat. 121, p. 251-253.

Полидович Ю.Б. 2014. Структура и символика декора ножен скифских мечей V–IV вв. до н.э. Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. 18-20 листопада 2013 р. Київ. С. 152-169.

Вертієнко Г.В. 2018. Попередня інтерпретація напису на піхвах меча з кургану біля села Велика Білозерка. Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. 9-11 листопада 2015 р. Київ. С.45-51.

Архівні матеріали Отрощенко В.В. 1980. Отчет о раскопках Белозерского отряда Запорожской экспедиции в 1979 г. Наукові фонди ІА НАН України. ф.е. 1979/4-а.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.16 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 0.16 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1758
Дата онлайнової публікації 2022-07-20
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1982 р. – «Кочові народи Євразії». – Японія: Токіо, Хіросіма, Фукуока, Уцуномія
1987 р. "Золото Києва". Італія: Флоренція, Генуя
1989 р., “Сяйво українських скарбниць”. Югославія: Загреб
1989-1990 рр. - "Скарби музеїв України". Угорщина. Будапешт.
1990 р. – "Золото скіфів". – Фінляндія: Турку
1991 р. – „Золото степів. Археологія України”. – Німеччина: Шлезвіг.
1992 р. – "Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. – XIV ст.)" - Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1993 р. – "Золото з Києва" – Австрія: Відень
1993 р. – "Золоті воїни українських степів" – Великобританія: Едінбург
1993-1994 рр. – виставка “Золото степів”, Музей августинців, м. Тулуза, Франція
1993 р. – "Вироби античного мистецтва Євразії". Швейцарія: Цюрих; Японія: Кіото
1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе
1995-1996 рр., “Золото степу”. Італія: Мілан.
1997 р. "Золото степів України". Італія, Вінченца
1997 р. – "Коштовності України". Люксембург
1998 р. – „Мистецтво України”. – Італія: Турін.
1999 р. – "Золото України". – Японія: Оказакі. Фукуока, Кіото, Йокогама
1999–2001 рр. – „Золото скіфів. Скарби стародавньої України”: 1999 р. – США: Сан–Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос–Анджелес, Нью–Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас–Ситі;
2001 р. – "Золото скіфів. Скарби Стародавньої України" – Франція; Париж
2020 р. - виставка “Цивілізації України. Від культури Трипілля, скіфського золота до Майдану”, Музей прикладного мистецтва і дизайну – філія Литовського художнього музею, м. Вільнюс, Литва
2021 р. – "Скіфське золото". – Київ, приміщення НМІУ