Меч і частини декору піхов

Опубліковано: 2022-08-04, Оновлено: 2022-09-16
Меч і частини декору піхов (інвентарний номер: ДМ-1711)
Друга чверть – середина VІ ст. до н.е. Скіфська культура. Придніпровський лівобережний лісостеп (Посулля).
Назва Меч і частини декору піхов
Походження VI ст. до н.е., Доба раннього заліза, Шумейківський курган, с. Вощилиха Роменського району Сумської обл.
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ)
Опис оригіналу
Меч — залізний. Навершя брускоподібне, шестикутне в плані, прямокутне у розрізі, дещо звужується до кінців, нижня частина орнаментована поперечними заглибленнями. Руків’я прямокутне в плані, утворене двома валиками (двотаврове), між якими — заглиблення до 2 мм. Валики були орнаментовані поперечними канавками, згрупованими по три у сімох групах. Перехрестя масивне, округле, з неглибокою виїмкою в нижній частині («ниркоподібне»), по центральній осі проходить ребро перегину. Клинок двосічний, вузький, має форму сильно витягнутого трикутника, з чітко вираженим ребром жорсткості, ромбоподібний у розрізі.

 
Руків’я меча було плаковано кількома золотими пластинами, які потому було декоровано. Руків’я по центральному жолобку прикрашене спрямованими донизу трикутниками, виконаними дрібною зерню. З одного боку руків’я — 12 трикутників, до яких знизу примикає невеликий ромб, утворений чотирма зернинами, з іншого — 11. Навершя було орнаментоване складною композицією із скручених і рифлених дротинок та зерні.
 
Декор піхов складався з пластини-обкладки і наконечника.
 
Пластина закривала лицьовий бік піхов у верхній і середній частині. Її конфігурація в цілому повторює форму меча. Верхня чверть пластини, яка відповідала перехрестю, має форму прямокутника з вигнутими округлими сторонами. Інша частина — трапецієподібної форми, поступово звужується донизу. Верхня частина пластини майже пласка, а середня і, особливо, нижня — плавно вигнуті, в розрізі півовальної форми. По всьому периметру пластини її краї були загнуті так, що утворився бортик, який використовувався для закріплення пластини на дерев’яних піхвах за допомогою цвяхів. Для кріплення з кожного боку пластини в бортику було зроблено до 8 отворів. На лівому бортику отвори невеликі, знаходяться на відстані в середньому 2 см один від одного, деякі з них продубльовані; навколо багатьох отворів видно округлі вм’ятини, залишені шляпками цвяхів. Тоді як на правому — отвори більші (деякі до 2 мм) і знаходяться на відстані до 3 см один від одного. У верхній частині пластини бортик загнуто всередину (на 5 мм). Завдяки пазу, щo утворився, пластина фіксувалася на дерев’яному каркасі. Для більш надійного скріплення пластини з каркасом в її верхній частині майже по краю лицьового боку було зроблено три невеликі отвори для цвяхів і ще такі ж отвори — на загнутому бортику.
 
Більша частина пластини вкрита зображеннями, виконаними в доволі високому рельєфі в техніці басми.
 
У верхній частині пластини зображено дві фігури гірських козлів, розташованих спинами один до одного. Тварин відтворено з повернутою назад головою, яка торкається середньої частини спини, піднятим крупом і підігнутими під тулуб ногами. Фігури козлів майже стикаються одна з одною головами. Крупи тварин розділяє рельєфний валик, який потім розходиться в різні боки, огинаючи їх фігури аж до копита задньої ноги. Даний валик повторює нижній контур перехрестя і служить роздільником двох зон на пластині.
 
Нижче валика відтворено сім фігур хижаків, розташованих стовпчиком один над одним. Всі сім фігур зображено майже ідентично з опущеною головою і підігнутими лапами. Задня лапа у всіх тварин повністю підігнута під тулуб, передня — напівзігнута (1—3, 5, 7 хижаки) або зігнута і розташована над задньою (4, 6 хижаки). Голову зображено з кільцеподібними вухом, оком і ніздрями, кільцеподібною паща і рельєфною щокою. Плече і стегно показані у вигляді площини, піднятої у рельєфі. Масивні кисті лап з виділеними чотирма пальцями (кігтями) звисають нижче лінії задньої лапи. Хвіст, що закінчується великим кільцем, також звисає нижче лінії лап. Фігура верхнього хижака виконана в просторовому відношенні досить вільно, кожна наступна фігура зображувалася більш компактною і ущільненою.
 
Нижня частина пластини довжиною до 2,0 см залишилася гладкою.

Наконечник піхов має форму витягнутого усіченого конуса. Виготовлений із цільної масивної пластини, яку зігнули у трубку, надавши необхідної форми. Нижній торець наконечника закритий загнутим краєм пластини.
 
Верхня частина наконечника (фриз висотою 2,3 см) декорована. Під верхнім краєм припаяно дві скручені дротинки. Під ними послідовно розташовані: лінія зерні, два ряди трикутників із зерні, гладка дротинка, ряд з чотирьох трикутників із зерні (до вершини кожного із них додано маленький трикутничок з трьох зернин). Всі три згадані дротинки охоплюють наконечник на три чверті кола, їх кінчики з тильного боку розклепані до рівня основи. Трикутники розташовані тільки з лицьового боку.
 
Наконечник кріпився на основу піхов, ймовірно, тільки шляхом насадки, оскільки будь-які додаткові прийоми кріплення (цвяшки, штифти) відсутні. З верхньою пластиною-обкладкою наконечник не з’єднаний, вони розташовувалися на піхвах у стик один до одного.
 
Шумейківській меч відносять до категорії парадних або ж церемоніальних.
За сучасною класифікацією (Д. Топал; О. Шелехань), меч виділяють у підрозділ, що має назву — тип Шумейко.
З огляду на параметри, в піхвах знаходилося тільки лезо меча, а його перехрестя розміщувалося над устям піхов. Це в цілому характерно для скіфських мечів і відрізняє їх від мідійських і перських акінаків (Є.В. Черненко).

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо ВІдсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу Меч сильно кородований (відбулася деструкція і розшарування металу), форма ефеса збереглася завдяки плакуванню золотими пластинами (більшість із них розірвані та зсунуті через корозію залізної основи), значна частина клинка відсутня, нижня його частина «скипілася» із золотими деталями піхов. Поверхня пластини-обкладки і наконечника покриті невеликими подряпинами і вм’ятинами. Дротинки з тильного боку наконечника сильно стерті. У кількох місцях на бортиках біля отворів є невеликі розриви і втрати металу, які, швидше за все, утворилися внаслідок навантаження на кріплення.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики Меч: загальна довжина — до 420 мм, довжина ефесу – до 140 мм, навершя – 63 × 12-10 × 15-9 мм, руків’я – 76 × 27-23 × 13 мм, перехрестя — 65 × 47-42 мм, ширина леза біля основи – близько 25-30 мм, довжина леза до 280 мм. Пластина-обкладка піхов: довжина 190 мм; ширина в районі перехрестя 69 мм, в нижній частині — 23 мм; висота 13 мм. Наконечник: загальна довжина 160 мм, ширина у верхній частині 27 мм, у нижній — 15 мм.
Матеріал Залізо, золото
Техніка Кування, ковальське зварювання, плакування, зпаювання, зернь, басма
Історія оригіналу Знайдення : Розкопки С.А. Мазаракі кургана поблизу хут. Шумейка. Точна дата : 0000-00-00. Місце : с. Вощилиха
Передача : Передано до музею у складі археологічної колекції Б.І. та В.Н. Ханенками. Точна дата : 0000-00-00. Місце : м.Київ
Надходження до фонду/колекції: старі фонди Національного музею історії України, передача
Мова тексту Українська
Періоди і дати Доба раннього заліза. VI ст. до н.е.
Території, міста с. Вощилиха . Роменський район. Сумська область
Особи, пов’язані з музейним предметом Мазаракі Сергій Аркадійович (1855–1912) – з дворянського роду грецького походження, поміщик Полтавської губ. Випускник Імператорської Академії мистецтв. Археолог-любитель; член-співробітник Російського археологічного товариства, член-кореспондент Московського археологічного товариства. Розкопав близько 300 курганів у Роменському повіті. Розорився, переїхав до Києва, займався копіюванням історичних картин, виготовляв макети археологічних пам’яток.. Ханенко Богдан Іванович (1849 – 1917) – український промисловець, колекціонер старовини і творів мистецтва, меценат. Член Державної ради Російської імперії, камергер (1913), дійсний статський радник. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Організації, пов’язані з музейним предметом Київський міський музей старожитностей і мистецтв. Київський художньо-промисловий і науковий музей. Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка. Київський державний історичний музей. Музей історичних коштовностей України
Бібліографія Ханенко Б. И., Ханенко В. Н. Древности Приднепровья. Киев, 1900. Вып. III. С. 17, табл. XLV: 461.
Minns E.H. Scythians and Greeks. Cambridge, 1913. P. 71, 186, fig. 79, No. 461.
Rostovtseff M. Iranians and Greeks in South Russia. Oxford, 1922. Рl. 23.
Ростовцев М.И. Скифия и Боспор. Ленинград, 1925. С. 507.
Borovka G. Scythian Art. London, 1928. P. 44, pl. 23 A.
Ginters W. Das Schwert der Skythen und Sarmaten in Südrussland. Berlin, 1928. S. 11-12, Taf. 3c; 6b.
Рабинович Б.З. О датировке некоторых скифских курганов Среднего Поднепровья. Cоветская археология. 1936. Том I. С. 98.
Капошина С.И. О скифских элементах в культуре Ольвии // Материалы и исследования по археологии СССР. 1956. № 50. С. 180, рис. 20.
Мелюкова А.И. Вооружение скифов // Свод археологических источников. Вып. Д1-4. Москва, 1964. С. 47, 62, табл. 15: 6.
Онайко Н.А. О центрах производства золотых обкладок ножен и рукояток ранних скифских мечей, найденных в Приднепровье // Культура античного мира. Москва, 1966. С. 159-176, рис. 1: 1; 2: 1, 5.
Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII — V вв. до н.э. // Свод археологических источников. Вып. Д1-27. Москва, 1966. Табл. XIII: 6.
Ильинская В.А. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. Киев, 1968. С. 89-90, рис. 21.
Ильинская В.А. Образ кошачьего хищника в раннескифском искусстве. Советская археология. 1971. №2. С. 78, рис. 7: 1.
Greifenhagen A. 1970. Schmuckarbeite in edelmetall. Вn. 1: Fundgruppen. Berlin, 1970. Abb. 7b.
Граков Б.Н. Скифы. Москва, 1971. С. 140.
Київский музей історичних коштовностей. Альбом. Київ: Мистецтво, 1974. Табл. 17-18.
Бондарь И.В. Древнее золото. Из собрания Музея исторических драгоценностей УССР. Москва: Искусство, 1975. Фото на с. 19; 21.
Черненко Е.В. Скифо-персидская война. Киев: Наукова думка, 1984. С. 47; рис. 24: 4.
Piotrovsky B., Galanina L., Grach N. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid-7th to 3rd century B. C. Leningrad, 1986. Pl. 66-67.
Schiltz V. Die Skythen und andere Steppenvölker. 8. Jahrhundert v. Chr. bis 1. Jahrhundert n. Chr. München, 1994. S. 214, Abb. 326—327.
Jacobson E. The Art of the Scythians // The Interpenetration of Cultures at the Edge of the Hellenic World. New York, 1995. P. 238, fig. 104.
Гречко Д.С. О возможных «просветах» в «тёмное» время (VI в. до н. э.) скифской истории // Stratum plus. 2012. № 3. С. 91—92, рис. 9: 1.
Полидович Ю.Б. Структура и символика декора ножен мечей раннескифского времени // Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Ростов-на-Дону, 2014. С. 297, 298, рис. 2: 3.
Канторович А.Р. Восточноевропейский скифский звериный стиль и предметы скифского вооружения (статистический анализ) // Краткие сообщения Института археологии. Москва, 2014. Вып. 233. С. 59.
Шелехань О.В. Хронологія клинкової зброї ранньоскіфського часу (за матеріалами лісостепових пам’яток) // XV Боспорські читання. 2014. С. 488.
Шелехань О.В. Поховання мечників скіфського лісостепу. Етнокультурний аналіз. Феномен Більського городища — 2016. Полтава-Котельва, 2016. Рис. 4: 2.
Діденко С.В., Шелехань О.В. Кинджали скіфського часу із перехрестями спрощених форм (за матеріалами Національного музею історії України) // Археологія. 2016. № 2. С. 72.
Топал Д.А. Два среднескифских акинака из Бессарабской лесостепи // Culturi, procese și contexte în arheologie. Volum omagial Oleg Levițki la 60 de ani. Chişinău: 2016. С. 278.
Полідович Ю.Б. Коштовні предмети з Шумейківського кургану // Археологія та давня історія України. 2019. Вип. 4 (33). С. 324-334, рис. 1-2.
Shelekhan O. Swords and Daggers of the Scythian Forest-Steppe. Oxford, 2020. P.80-83, 235, 263, 279, cat.180, fig.3.7: 1.
Топал Д. Акинак на западе скифского мира. Кишинэу 2021. С. 133-139, 153, 164, 171, рис. 5; 55, 14; илл.6, 1-9.
Канторович А.Р. Искусство скифского звериного стиля Восточной Европы (классификация, типология, хронология, эволюция). Москва, 2022.
Архівні матеріали Археологический каталог. Книги I и II тома 1-го. Написанный В.В. Хвойка. Начата запись: 1897 – 1904 – 1909. Инв. № от 1 до 14871. – с. 288, інвентарний № 11942 // Архів науково-дослідного відділу фондів НМІУ.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.09 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 1.04 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/1944
Дата онлайнової публікації 2022-07-31
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ