Випис від 9 червня 1617 р. з книги Київського гродського суду засідання у справі за позовом князя Януша Острозького проти Миколи Воронича, звинуваченого у наїзді та пограбуванні маєтку слуги князя

Опубліковано: 2022-10-04, Оновлено: 2022-12-28
Випис від 9 червня 1617 р. з книги Київського гродського суду засідання у справі за позовом князя Януша Острозького проти Миколи Воронича, звинуваченого у наїзді та пограбуванні маєтку слуги князя (Інвентарний номер: РД-13)
Найімлвірніше, рукопис став частиною колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Шевченка у 1930-х рр. (за інв. № 30069/2889). У 1941 р. разом з іншими предметами колекції був евакуйований до Уфи (евакуац. № 20463). Записаний в діючу інвентарну книгу 17 березня 1948 р.
Назва Випис від 9 червня 1617 р. з книги Київського гродського суду засідання у справі за позовом князя Януша Острозького проти Миколи Воронича, звинуваченого у наїзді та пограбуванні маєтку слуги князя
Походження 1617 р., Річ Посполита, Київ. Канцелярія гродського суду
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Писемні
Рукописні документи
Опис оригіналу
На двох аркушах паперу з філігранями. Рукопис писаний канцелярським скорописом, характерним для канцелярії Київщини та Волині останньої чверті XVI – першої чверті XVII ст. Мова староукраїнська.
За змістом, документ є виписом із судової книги (офіційною копією) київського гродського суду 9 червня 1617 р. протоколу засідання у справі за позовом князя Януша Острозького проти Миколи Воронича 31 травня 1617 р. Останній звинувачувався у нападі та пограбуванні маєтності П’ятерки, належного підданому князя Януша. Судовий протокол починається з представлення адвокатів обох сторін і упису тексту листа київського воєводи Станіслава до Вороничів (від 3 березня 1617 р.) із вимогою постати перед судом. Згідно звинувачення, слуги Воронича поранили та пограбували маєтність П’ятерки. Адвокат Воронича наполягав, що справа має бути на розгляді іншого – земського – суду, а інцидент насправді є звичною обороною права власності слугами Миколи Воронича. Вислухавши аргументи обох сторін, суд вирішив, що справа перебуває у його віданні й грабіж таки мав місце.
Текст судового засідання скріплено підписом писаря гродського суду Павла Реховського (інший почерк і чорнило). Ще нижче вміщено підпис того, хто писав («корикговал») документ (прізвище нерозбірливо). Підписи завірено двома круглими печатками.
На звороті 2-го аркуша – кілька записів польською мовою XVIII і ХІХ ст. із заголовком документа та датою створення випису. За характером цих написів і закресленого №20 можна припустити, що документ був частиною котрогось документального зібрання.

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо Документ містить печатку київського гродського суду (арк. 1 зв.). На звороті другого аркушу два написи польською мовою XVIII і ХІХ ст. з відзначенням дати підготовки випису та заголовку справи. Ще нижче – овальна печатка «Київський державний історичний музей» з інв. РД-12 та олівцем старі інв. номери (30069/2889; МФУ 20463 (Уфа).
Стан збереження та дефекти оригіналу Задовільний. Краї паперу зім’яті, місцями забруднено. Кути заломлені, по лінії згину аркуша дірки в окремих місцях і потертості.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 2
Фізичні характеристики На двох аркушах, розміром 21.5х34.5 см кожен
h: 34.5 см, a: 21.5 см
Матеріал Папір
Техніка Рукопис
Теми Правна система та правові інститути в Україні ранньомодерної доби. Україна у складі Речі Посполитої сер. XVI – XVIII ст.. Історія української еліти ранньомодерної доби
Періоди і дати Річ Посполита
Території, міста Київ
Особи, пов’язані з музейним предметом Януш Острозький (1554–1620) – старший син кн. Василя-Костянтина Острозького та Софії Тарновської. Волин. воєвода (1584) і краківський каштелян (1593). Староста володимирський, канівський, переяславський, черкаський, богуславський та білоцерківський. Перейшов у католицизм 1579 р. Був фундатором костьолів (у Степані, Деревні, Бережниці) та монастирів (домініканців у Староконстянтинові, бернардинців у Дубні, францисканців у Межиріччі). Відзначався відносною толерантністю щодо православних. Підтримував, хоча і в меншому обсязі, засновані батьком Острозьку академію і Острозьку друкарню, які майже повністю занепали після його смерті.. Станіслав Жолкєвський – київський воєвода у 1608-1618 рр. Микола Воронич – нащадок давнього роду бояр-шляхти Київщини. Один із засновників роду згадується у документі 1458 р. Відзначений у судовому протоколі брат Миколи Воронича Федір під час Смоленської війни Речі Посполитої з московитами 1632-1634 рр. очолював один із трьох полків кварцяного війська польського короля.
Пошукові терміни Гродський суд. випис з актових книг. князь Януш Острозький
Бібліографія Документ не публікувався. Див. дослідження, що стосуються Януша Острозького та Вороничів:

Князі Острозькі. Науково-популярне видання / Під науковою редакцією І. Тесленка. – К.: Балтія-Друк, 2015. – С. 119–126, 214, 235, 246.

Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Janusz (ok.1554-1620) // PSB. Wroclaw-. Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1979. – Т. 24. - S. 485

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. – С. 162, 264-265 (інформація про Федора Воронича)
Архівні матеріали Київські актові книги за 1617-1620 рр. не збереглись
Тип контента Текст
Медіа-типи/формати image/jpeg
Обсяг ресурсу 1 files : 4.04 Mb
Додаткові формати image/jpeg (3 files : 12.47 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/3333
Дата онлайнової публікації 2022-10-02
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Виставки Експонувався на виставці музею до 25-ліття Незалежності України (серпень-грудень 2016 р.)