| Фізичні та кількісні характеристики | Аркуш паперу зеленого кольору, зігунто вдвоє, розміром: 36х22 см |
| Object mime type | image/jpeg |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 3.72 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 7.27 Mb) - фото оригіналу |
| Назва | Копія універсалу гетьмана Івана Скоропадського про надання Андрію Марковичу села Дубовичі з хутором неподалік річки Ретик (18 листопада 1708 р.) |
| Походження | Гетьманщина, Глухів (текст універсалу) |
| Музей, фонд |
Національний музей історії України |
| Класифікація |
Писемні Рукописні документи |
| Опис оригіналу |
Аркуш паперу зеленого кольору, зігнутий удвоє. Простежується філігрань першої половини ХІХ ст. – «тяфт». Аркуш заповнено з двох боків канцелярським почерком середини – третьої чверті ХІХ ст. із дотриманням орфографії оригіналу документа 1708 р. Заголовок тексту: «Універсал гетьмана Івана Скоропадського Анлрію Марковичу на село Дубовичі».
За змістом, універсал адресовано ніжинському полковнику і сотнику кролевецькому «зі старшиною та всіма військовими і посполитими». Останніх інформовано про надання значному військовому товаришу Андрію Марковичу села Дубович з хутором неподалік річки Ретик «за его верные и значные от килканадцати лет в Войску Запорожском роненые працы и заслуги и вперед до оных заохочиючи». Зазначено, що цим селом досі володів «небіжчик Кочубей». Універсал завершується наказом війту дубовицькому з посполитими людьми відбувати всі належні повинності. Примітним є відзначення у тексті універсалу прерогатив гетьмана: «меючи зуполную власть всякіе в Малой России устроевати порядки».
Нижче скопійованого тексту відзначено автограф і печатка гетьмана, а також вказівка «с подлинника». За записом олівцем у правому верхньому куті титульної сторони аркуша («к биографии Андр. Марковича №1») можна припустити, що даний музейний предмет належав котромусь із істориків ХІХ ст. (О. Лазаревський – ?) |
| Надписи, підписи, клейма, печатки тощо | На звороті аркуша – печатка овальної форми Київського державного історичного музею з чинним інвентарним номером. Проти неї – евакуаційний номер до Уфи: «МФУ 20468 г. Уфа» (у квадратній рамці чорнилом), нижче олівцем старий інв. № 35146/7988. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Задовільний. Папір складено вдвоє, злегка зім’ято край посередині. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 1 |
| Фізичні характеристики |
Аркуш паперу зеленого кольору, зігунто вдвоє, розміром: 36х22 см h: 36 см, a: 22 см |
| Матеріал | Папір |
| Техніка | Рукопис |
| Теми | Гетьманство Івана Скоропадського (1708-1722). Історія козацько-старшинського роду Марковичів. Історична топографіка і топоніміка |
| Періоди і дати | Гетьманщина |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Іван Скоропадський (1646-1722) – гетьман Війська Запорозького у 1708-1722 рр., до того був стародубським полковником (1706-1708) та генеральним осавулом (1701-1706). Він одним із перших гетьманів почав видавати універсали, за якими козаки офіційно зобов’язувалися виконувати повинності на користь д-ви, а посполиті за подання скарги на можновладців каралися побиттям і арештом.. Андрій Маркович (1674-1747) – брат дружини гетьмана Івана Скоропадського Анастасії, який після переходу І.Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ прийняв сторону московського царя та новообраного гетьмана. Завдяки спорідненню з гетьманом, посідав чільні уряди в Гетьманщині: глухівський сотник (1709–14), лубенський полковник (1714 –27), генеральний підскарбій (1729–40). Здобув чимало маєтностей, відзначався великими здирствами, що викликало чимало невдоволення. Але завдяки підтримці своєї сестри Анастасії Скоропадської був виправданий. 1740 вийшов у відставку в ранзі генерального обозного. Його син – Яків (1696-1770) – наказний лубенський полковник, відомий автор щоденника про події 1716-1757 рр. |
| Пошукові терміни | Іван Скоропадський, гетьман, козаччина, Лівобережна Україна. Андрій Маркович |
| Бібліографія | Документ не публікувався. Див. досл-ня про І.Скоропадського та Андрія Марковича: Гуржій О. Іван Скоропадський. К., 2004 Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии // Киевская старина. 1884, № 1. Лазаревський А.М. Описание Старой Малороссии, т. 2: Полк Нежинский. К., 1893 Томазов В.В. Марковичі // Старожитності. ч. 1–4 (60–63). К., 1994. Мицик Ю. Універсали гетьмана Івана Скоропадського (за матеріалами ІР НБУВ) // Рукописна та книжкова спадщина України. Вип. 21. К., 2017. С. 390-412 |
| Тип контента | Текст |
| Медіа-типи/формати | image/jpeg |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 3.72 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 7.27 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/3335 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-10-03 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
