Срібляник I типу

Опубліковано: 2022-06-10, Оновлено: 2022-06-10
Срібляник І типу (Інвентарний номер: AR-5228)

Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).
Назва Срібляник I типу
Походження Кін. X – поч. XI, Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015)., м. Вишгород Київської області.
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Нумізматика
Монети, ордени, медалі із вмістом срібла
Опис оригіналу
Л. бік: Зображення князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест. Над лівим плечем зображений тризуб. Навколо напис.
Зв. бік: У центрі поля пряме поясне зображення Ісуса Христа з Євангелієм у руках, на голові – хрещатий вінець. Навколо напис. Гурт: гладенький.

Стан збереження та дефекти оригіналу потерта, подряпана, краї нерівні, тріщини.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики d-26, 0 мм. з/в.-3,35 г.
d: 26, 0 мм.
Вага: 3, 35 г.
Матеріал срібло
Техніка карбування
Теми Срібляники — перші карбовані монети Давньої Русі, карбувалися в к. Х — поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича (980—1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015—1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб - родовий знак Рюриковичів. Прототипом срібляників І типу та златників Володимира стали соліди візантійських імператорів Василя ІІ та Костянтина VІІІ (976—1025 рр.). Кожний лицевий штемпель срібляників співвідноситься з єдиним зворотнім. Подібно до прототипу, срібляники І типу, як і златники мають протилежну орієнтацію сторін. Випуск монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. В зображенні портретної композиції князя прослідковуються особисті та етнічні риси. Без сумніву, на срібляниках зображений найдавніший портрет часів давньоруської держави.
Періоди і дати Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).
Території, міста м. Вишгород Київської області.
Особи, пов’язані з музейним предметом Володимир Святославович − руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський (978 (або 980) −1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.. Мовчанівський Тодось Миколайович (09.05.1899–10.05. 1938) — педагог, археолог, краєзнавець, музейний діяч. Народився в с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р.— у Київській духовній семінарії, у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1918 р. працював вчителем, з 1925 р. почав працювати директором. Бердичівського історичного. музею. Від 1931 р. працював у системі ВУАН. Був одним із провідних наукових. співробітників Всеукраїнського археологічного комітету, З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ—ХІІІ століть. В 1933—1938 рр. виконував обов'язки вченого секретаря Інституту історії матеріальної культури ВУАН очолював відділ слов'янської. археології. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік). У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору. Є автором численних наукових. Мовчанівський Тодось Миколайович (09.05.1899–10.05. 1938) — педагог, археолог, краєзнавець, музейний діяч. Народився в с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р.— у Київській духовній семінарії, у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1918 р. працював вчителем, з 1925 р. почав працювати директором. Бердичівського історичного. музею. Від 1931 р. працював у системі ВУАН. Був одним із провідних наукових. співробітників Всеукраїнського археологічного комітету, З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ—ХІІІ століть. В 1933—1938 рр. виконував обов'язки вченого секретаря Інституту історії матеріальної культури ВУАН очолював відділ слов'янської. археології. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік). У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору. Є автором численних наукових. Мовчанівський Тодось Миколайович (09.05.1899–10.05. 1938) — педагог, археолог, краєзнавець, музейний діяч. Народився в с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р.— у Київській духовній семінарії, у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1918 р. працював вчителем, з 1925 р. почав працювати директором. Бердичівського історичного. музею. Від 1931 р. працював у системі ВУАН. Був одним із провідних наукових. співробітників Всеукраїнського археологічного комітету, З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ—ХІІІ століть. В 1933—1938 рр. виконував обов'язки вченого секретаря Інституту історії матеріальної культури ВУАН очолював відділ слов'янської. археології. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік). У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору. Є автором численних наукових. Мовчанівський Тодось Миколайович (09.05.1899–10.05. 1938) — педагог, археолог, краєзнавець, музейний діяч. Народився в с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р.— у Київській духовній семінарії, у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1918 р. працював вчителем, з 1925 р. почав працювати директором. Бердичівського історичного. музею. Від 1931 р. працював у системі ВУАН. Був одним із провідних наукових. співробітників Всеукраїнського археологічного комітету, З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ—ХІІІ століть. В 1933—1938 рр. виконував обов'язки вченого секретаря Інституту історії матеріальної культури ВУАН очолював відділ слов'янської. археології. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік). У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору. Є автором численних наукових. Мовчанівський Тодось Миколайович (09.05.1899–10.05. 1938) — педагог, археолог, краєзнавець, музейний діяч. Народився в с. Берестівець Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Уманському духовному училищі, з 1913 р.— у Київській духовній семінарії, у 1914—1918 рр. — в Одеській духовній семінарії. З 1918 р. працював вчителем, з 1925 р. почав працювати директором. Бердичівського історичного. музею. Від 1931 р. працював у системі ВУАН. Був одним із провідних наукових. співробітників Всеукраїнського археологічного комітету, З 1929 по 1935 рік — керував розкопками Райковецького городища ХІ—ХІІІ століть. В 1933—1938 рр. виконував обов'язки вченого секретаря Інституту історії матеріальної культури ВУАН очолював відділ слов'янської. археології. Був учасником археологічних робіт в околицях Десятинної церкви та на «Перуновому пагорбі» в Києві (1936 рік). У 1937 році — очолював розкопки гробниці київського митрополита Рафаїла (Заборовського) на території Софійського собору. Є автором численних наукових
Організації, пов’язані з музейним предметом Національний музей історії України
Бібліографія Дубіцька В. В. Історія створення колекції давньоруських монет і гривен в нумізматичній збірці НМІУ //Збірник наукових праць НМІУ. – К., 2010. − С. 160. Сотникова М. П. Сребреники Киевского клада 1876 г. //Нумизматика и сфрагістика, 1968, № 3. – 6-8. Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет Х−ХІ веков. − Л., 1983. − С. 129. – 19−2.
Тип контента Зображення
Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 1.35 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 3.01 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/777
Дата онлайнової публікації 2022-06-08
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Виставки 1992–2021 рр. – виставка "Грошовий обіг на території України від найдавніших часів до сьогодення" НМІУ