| Автор або виробник |
Федір Левицький – київський золотар і гравер першої XVIII ст. |
| Назва | Євангеліє в срібному окладі |
| Походження | 1746–1749 рр. , Київ |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ) |
| Опис оригіналу |
Верхня дошка оправи Євангелія є суцільною позолоченою пластиною з карбованим узором у вигляді витких пагонів аканта з листям, які оточують срібні медальйоні з карбованими образами Євангелістів, розташовані в кутах. У центрі – накладний срібний середник-медальйон із зображенням Новозаповітної трійці у рамці з квітів та фруктів, оточеній вишуканим карбованим узором, в якому поєднані стрічки, заповнені лусками, акантові пагони з листям, гірлянди з плодів, квітів та крилата голівка янгола. Навколо середника шість накладних розеток зі вставками кольорового скла. Знизу картуш із написом 1749 р. ієромонаха Алімпія Галика. На середнику поставлені і клейма: клеймо майстра – ФЛ в овалі та клеймо 12-ї (лотової) проби срібла.
Нижня дошка також є позолоченою пластиною з карбованим акантовим узором, який оточують розташовані в кутах срібні, оздоблені канелюрами жуки та розміщений в центрі середник у вигляді вставного срібного медальйона з карбованим зображенням Богородиці Печерської, на якому окрім преподобних Антонія і Феодосія Печерських, також присутній і вкладник Євангелія – Алімпій Галик. Медальйон оточений такою ж самою рамкою, що і на верхній дошці оправи. Навколо середника – шість накладних розеток зі вставками кольорового скла. Праворуч від середника поставлене клеймо майстра.
Корінець є суцільною пластнною з шістьома ажурними накладками. Застібки фігурні з накладними ажурними деталями.
Кодекс. Друкарня КПЛ, 1740-ві р. Червоно-чорний друк. Формат аркушів 35,7х23 см, кількість 1-437, без титула. 5 полосних гравюр: Вседержитель, євангелісти Матвій (із Різдвом на др. плані), (Марко з Хрещенням), Лука (з Благовіщенням) та Іоанн із символами. 4 останні гравюри за підписом А. Козачковського. 5 сюжетних заставок. У тексті, на 77 стор. сюжетні гравюри 7,5х6 см. Ініціали з символами євангелістів. Обріз тиснений, золочений.
Зберігся малюнок майбутнього окладу, виконаний Василем Мартиновичем зі Слуцька, учнем лаврської іконописної майстерні. При порівнянні його з готовою оправою виявилося, що лише середник нижньої дошки художником був задуманий інакше: там мало бути зображення старозавітної трійці, а Левицький помістив туди медальйон із зображенням святої Богоматері Печерської з пристоячими Антонієм і Феодосієм та фігурою дарувальника Алімпія Галика. |
| Надписи, підписи, клейма, печатки тощо | Клейма майстра та 12-ї проби срібла поставлені на середнику верхньої дошки оправи; клеймо майстра, поставлене на нижній дошці оправи. Дарчий напис на картуші, що внизу на верхній дошці оправи. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Оклад. Верхня дошка: 6 накладних розеток, у верхній – 6 вставок скла, 1 пусте гніздо. В останніх по 7 вставок скла. Всього 41 вставка скла. Розетка, що ліворуч від середника, рухлива. Патина, позолота потерта, сліди натирів.
Нижня дошка: 6 накладних розеток, у них всього 40 вставок скла. Відсутні по одній вставці: у верхній розетці та в розетці, що внизу ліворуч. Місцями, особливо по краях, зійшла позолота, багато подряпин, особливо – на внутрішній поверхні застібок, ум’ятина.
Кодекс. Реставровано у 1967 р. із доповненням втрат паперу. Кути 1–20 стор. значно загнуті, на кутах усіх аркушів – масні плями, місцями – від воску. С. 46 – відірвано кут, 136 – вгорі праворуч – вертикальний розрив від краю – 3 см, 275 – по нижньому полю розрив 3,5 см, 356 – по нижньому полю розрив 4 см. 378 – знизу розрив 1,5 см. 406 – краї надірвані у 2-х місцях. С. 430–437 і форзац – розрив d 0,8 см від ґвинта.
|
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
403х283х115 мм
h: 403 мм, a: 283 мм |
| Матеріал | Срібло, скло-81, папір |
| Техніка | Лиття, карбування, золочення, друк |
| Періоди і дати | 1746-1749 р. Україна |
| Території, міста | Київ |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Федір Левицький - київський золотар і гравер першої половини XVIII ст.. Алі́мпій Га́лик (бл. 1685— 1763,) — київський живописець і гравер, ієромонах. У 1744-1755 р. — керівник Лаврської іконописної майстерні. |
| Бібліографія | Петренко М.З.Українське золотарство XVI-XVIII ст.. – К.,1970. - С.127. М.М. Постникова-Лосева, Н.Г. Платонова, Б.Л. Ульянова. Золотое и серебряное дело XV- XX вв. – М.,1983. - № 660 на с. 167 Боньковська С.М. Церковний художній метал.//Історія декоративного мистецтва України XVII-XVIII століть. –К.,2007. - Том другий. – С. 170. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI-XVIII ст. – К.,1983. – С. 147; мал. на с. 146 |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 4.19 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 3.77 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/3386 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-10-05 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.