| Автор або виробник |
Іван Равич |
| Назва | Потир |
| Походження | 1731 р., Україна, Київ. |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ) |
| Опис оригіналу |
отир срібний., позолочений. Чаша з ледь помітно відігнутими вінцями позолочена з обох боків. Під вінцями на її поверхні вигравірувано Голгофський хрест у супроводі
скорочених написів "ІС ХС НІКА (Ісус Христос Переможець). На чашу надіта срібна ажурна сорочка з обідком по верхньому краю, на густо канфареній поверхні якого розетки
чергуються з двома перехрещеними стрічками. На сорочці серед карбованого плетива з густого листя аканта - два овальних медальйони, оточені лавровими вінками з карбованими
зображеннями на них знарядь тортур Христових: Голгофського хреста та колони з драбиною та тростиною. Стоян грушоподібний з двома балясинами (вгорі та внизу), які з’єднують
його з чашею та піддоном. Оздоблений виконаним на срібному тлі карбованими в’язками плодів, підвішеними на стрічках, нижче – поставленими вершечками догори позолоченими
листочками аканта. Піддон двохярусний, шестилопатевий з шестигранною високою шийкою, поверхня якої оздоблена позолоченим, виконаним невисоким карбованим рельєфом узором
з витких пагонів аканта з листям. На заокруглених знизу лопатях верхнього ярусу по черзі представлені голівки янголів з піднятими догори крилами (крила карбовані,
а голівки відлиті і приєднані до піддону з допомогою штирів) та карбовані медальйони, обрамленими перлинником. На одному медальйоні зображений “Спас Нерукотворний” з потиром над ним;
а на двох інших – знаряддя тортур Христа: риза з перехрещеними знаряддями бичування; ліхтар на тлі перехрещених спису та тростини з губкою. На шести сегментах нижнього ярусу по черзі
розташовані карбовані візерунки: розміщені симетрично два вигнутих листочка аканта та в’язки плодів з квітами та листям. У заглибленнях між сегментами – карбований, звернений вершечком
донизу листочок аканта – типовий елемент оздоблення шестилопатевих потирів.
По краю піддону розташовані клейма: міське Києва, проби срібла та майстра. А на звороті вирізьблений вкладний напис, згідно з яким і датується потир. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Почищений, законсервований у 2004 р. На чаші - слід натиру. Всередині чаші - плями патини. Яблуко стояна з одного боку деформоване. На балясині під ним – тріщина довж. 10 мм та виїмка металу 3х1 мм. На балясині між чашею та яблуком стояна – 2 невеличкі виїмки металу. На піддоні - кілька дрібних та по краю 3 крупних (7,35, 20 мм) тріщин. На 2-х скульптурних голівках – виїмки металу 3х2 мм (дефекти лиття?). |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
Висота - 255 мм; діаметр чаші – 107 мм; діаметр піддону – 173 мм |
| Матеріал | Срібло |
| Техніка | Лиття, карбування |
| Мова тексту | Українська |
| Періоди і дати | 1731 р. |
| Території, міста | Україна, Київ. |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Гавриїл Трофимович - вкладник потиру. . Іван Равич (1677-1762) – видатний київський майстер, який жив і працював на Подолі. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Церква Різдва Христового, що на Подолі в Києві |
| Бібліографія | Петренко М.З. Українське золотарство XVI-XVIII ст. – К.,1970. – С.178. М.М. Постникова-Лосева, Н.Г. Платонова, Б.Л. Ульянова. Золотое и серебряное дело XV- XX вв.- М.,1983. - № 680 на с. 167. Мішнєва О.І. Іван Равич – видатний український золота доба бароко// Лаврський альманах – Вип. № 3. – К.,2001. – С.124-130. Боньковська С.М. Церковний художній метал.//Історія декоративного мистецтва України XVII-XVIII століть. –К.,2007. - Том другий. – С.168-169. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.44 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 4.8 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://nmiu.dcvisu2.zerum.com.ua/documents/444 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-05-31 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
